Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Аварії та нещасні випадки

«Вікторія».Трагедія безалаберності

Вимушений розпочати з цитати: 

Володимир Гройсман, 18.09.17р.

«Все, кто виноват в гибели детей в Одессе, должны понести жесткое наказание, независимо от должностей», — подчеркнул он.

«Я вчера дал поручение Министру внутренних дел Арсену Авакову и главе Нацполиции Сергею Князеву сформировать группу из лучших следователей, должен выехать немедленно на место, установить все обстоятельства этой трагедии и выявить всех, чьи действия или бездействие к ней привели», — отметил премьер.

Он также призвал всех сделать выводы из трагедии, которая произошла в одесском лагере.

«Халатность, безответственность, особенно, если в их основе — коррупция, не могут иметь никаких оправданий», — добавил он.

Особливо цікавим є кінцевий вислів. Тому продовжу з нього. Халатність – невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через недбале або несумлінне ставлення…

Аналіз вивчених матеріалів виявив поголовну халатність усіх посадових осіб, інженерних працівників, робітників.

З доповіді начальника ГУ ДСНС в Одеській области ВіктораФедорчака:»Наиболее вероятной причиной пожара может быть аварийный режим работы электроприборов, которые находились в комнате № 4 на первом этаже этого же корпуса — комнате воспитательницы».

Аварійний режим??? З яких таких екстремальних причин цей режим міг виникнути? Розберемо тепер все по порядку.

Норми дозволяють виконувати в будинках з дерев’яних або інших горючих конструкцій електропроводку:

— «Відкрито незахищеними проводами на роликах; захищеними проводами і кабелями в оболонці з важко —і негорючих матеріалів із кріпленням скобами безпосередньо по поверхні будівельних конструкцій. Дозволяється прокладка незахищених проводів з полівінілхлоридною ізоляцією по горючих підставах із прокладкою під проводи ізолюючих негорючих матеріалів, що виступають з кожної сторони проводу не менше, ніж на 10 мм.»

— «Сховано незахищеними проводами з полівінілхлоридною ізоляцією по горючих підставах із прокладкою під проводи ізолюючих негорючих матеріалів і наступним захистом із усіх сторін прошарком будівельного розчину або алебастру товщиною не менше 10 мм.

— У перегородках із сухо їгіпсової штукатурки на дерев’яному каркасі, що віднесені до важко горючих матеріалів, — приховано у пластмасових трубах.»

Переглядаючи сюжети телебачення та в Інтернеті, стає зрозумілим:у «Вікторії» не все відповідало цим нехитрим нормам, з побачених сюжетів роблю висновок зовсім не відповідало. Чому? Ніхто не бачив проекти, за якими виконано саме ці електротехнічні роботи. Саме проект і передбачає, як і чим, на чому прокладати проводи, тип обладнання, його виробника. І на якій підставі поважний державний посадовець зробив таку заяву? Електрика —  наука про контакти. Саме ці контакти, особливо так звані перехідні, й роблять свою «чорну» справу. Чому, поясню на прикладі звичайної розетки. Зазвичай кожний такий електротехнічний елемент розраховано на максимально допустиме значення струму, який можна зняти на споживача за його допомогою. Здебільшого побутова розетка розрахована на максимальне значення струму від 10 до 15 А. Тобто, до однієї розетки можна підключити споживача (ів) потужністю до 2,0 кВт. Зазвичай це потужність однієї праски або обігрівача, тепло вентилятора. Чи були рештки цього електротехнічного обладнання знайдено в кімнаті, де виник, за заявою пожежного, осередок вогнища? Впевнений, що експерти це з’ясували, та на сьогодні про це ні пари з вуст. Чому?

Нехитрою маніпуляцією можливо з’ясувати, який переріз кабелю було прокладено в приміщеннях і чи відповідав він проектному рішенню.

Чи є і взагалі — чи існував журнал авторського нагляду? Тобто той, хто проектував, здійснював-не здійснював авторський нагляд?

Цілком можливо й таке: ті, хто будували, не хотіли бачити там проектувальників, бо таким чином усе, що зроблено навіть, як кажуть, лівою задньою ногою — це добре.

Тобто, халатність перша і, на мій погляд, головна. Проект – основа для початку роботи, ким виконаний? Чи пройшов відповідну експертизу? Чому не було здійснено авторський нагляд за виконанням робіт і за правильністю закупівлі саме того обладнання, яке передбачав, якщо передбачав, проект.

Далі. Часто читаєш емоційні висловлювання людей, але диму без вогню не буває, і розумієш: електромонтажні роботи виконували далеко не фахівці або фахівці для набивання своєї кишені.

Про взаємовідносини між робітниками та так званими «керовниками» красномовно свідчить чергова цитата (тут і далі мова оригіналу): «Однако підрядчики спешили: работу требо вали закончить за четыре месяца, просто недопустимо для такого помещения и конструкций. Гарантий никаких работникам не дали, документы никто с ними не подписывал, а в конце и вообще наотрез отказались платить.  «Да, фактически мы были субподрядчиками, выполняли свою часть работы, — рассказал он. — Но скорее нас можно назвать «шабашниками» — никаких документальних свидетельств нашей работы на этом объекте нет. Платили по минимуму. Многие исполнители возмущались тем, что ради экономии денег и времени их заставляют отступать от технологии… Специалисты возмущались тем, что их заставили сделать всю работу за четыре месяца. В результате они отказались от каких-либо гарантий и уехали, так и не подписав ни единого документа»,  — рассказал «Думской» один из строителей.  При этом он не исключает, что пожар мог начаться из-за электропроводки. «Думаю, пожар действительно начался с электропроводки — говорят, там было много проблем. Экономили на всем, от сечения проводов до качества монтажа. И то, что сигнализация не работала, как положено, меня тоже не удивляет…», — добавил он.»

Батьки дітей тільки після трагедії усвідомили що це за «шикарний» відпочинок для їх дітей запропонувала їм влада і господарі даного табору. Впевнений у тому, що за дітей, які відпочивали в «Вікторії», хтось і комусь платив. Знову про це ні слова. А виявляється, грошей на обслуговування «супер» пожежної сигналізації — тисяча п’ятсот гривень — не знайшлося. Чому озвучив таку суму? Та  вона звучала в одному з репортажів по телебаченню. Тепер про батьків —  батьки знали про проблеми! : ««Вода током пробивала. Никому и ни до чего нет дела. Зачем вы путевки в такие лагеря даете?» — с возмущением говорила журналистам Наталья Мамашова, мать ребенка, отдыхавшего в «Виктории»«.»Несколько детей рассказали, что видели, как искрила проводка.» Тобто батьки чули, знали і — залишили дітей! Впевнений: жоден з батьків не зробив усної —  не те щоб написав! —  заяви навіть директору табору.

Після біди всі фахівці, всі знають, як і з чого, знають, чим. До цього ще одна цитата батька, дитина якого, на жаль, загинула: «Эти дома все — с нарушением противопожарной безопасности. Здесь нет ни обработки, ничего. Это здание, если оно построено по технологи правильной, его паяльной лампой не разогреешь, не зажжешь. Оно полчаса будет пениться... Здесь дети жили. Как руководство лагеря такое допустило?» – сетовал Игорь, отец одной из погиблих девочек.»

Батька, який втратив дитину, зрозуміти можна. А от журналіста, що дав його не зовсім коректну емоційну заяву,  ні. Фахівці розуміють, пересічні громадяни — ні. В Карпатах та й у державі загалом, побудовано багато будинків саме зі смерекових, правда, не соснових колод. В ті часи, коли  будували ці будинки, навіть не існувало поняття вогнезахисту, і все нормально: стоять будинки, не горять. Зроблено добротно і майстрами, а «Вікторію» робили «шабашники», ще й за вказівкою «рєшали». Тай просочувальні речовини, знаю з  особистого досвіду, здійснюють захист більше від шкідників, ніж від вогню. Хоча просочування такими речовинами певний час, як правило, до трьох років, захищає деревину від загоряння: дерево просто неможливо певний, досить тривалий час запалити. Його поверхня не горить.

І те, що табір збудовано з дерева, — це перевага. Інша справа, як організовані евакуація, оповіщення, система пожежної сигналізації. У випадку з «Вікторією» однозначно:  ніяк.

Знову цитати: «В областной детской больнице проходит лечение еще одна участница ансамбля Екатерина Ной, которая во время страшного пожара в детском лагере «Виктория» спасала своїх младших товарищей. Думская.net Трагедия в Одессе: у следствия две версии «Эта девочка-герой, ее родители-великие люди, которые воспитали Человека с большим сердцем! И у нас есть будущее с такими людьми! Катя Ной спасла из горящего корпуса восем деток от 8 до 10 лет. Сама получила ожоги ног и верхних дыхательных путей», — пишут местные СМИ.  На данный момент одесская милиция задержала Петроса Саркисяна, директора детского лагеря. Правда, перед задержаним Саркисян слег в больницу — якобы у него проблемы с сердцем. Отстранен от должности и зам директора лагеря, отвечающий за пожарнуюбезопасность, а также глава райадминистрации Владимир Сушков. Директор департамента образования Одесскогого горсовета Елена Буйневич сама подала в отставку. Прокуратура открыла два уголовных производства по фактам «служебной халатности чиновников» и «нарушения  установленнях законодательством требований пожарной безопасности». 

От, мабуть, на цьому  можна ставити крапку, та є ще одна категорія осіб у державі, яка й створює умови невиконання — виконання професіоналами роботи. Тобто, залежно від обставин ця категорія дає зелене світло фахівцю, або не дає. Ця категорія людей просто з давніх часів зветься «чиновники», або, як вони вважають і позиціонують себе, «влада».

Так, прокуратура відкрила кримінальні впровадження за фактами службової халатності тих самих чиновників, та чи будуть покарані саме ті, хто віддавав підступні вказівки і примушував шабашників вершити «беспредел»??? Чи буде саме для цих «рєшал» законний вирок і покарання? На сьогодні з моменту трагедії минув місяць, бачу: це не вигідно «владі». Справу спускають на гальмах.

Ще за часів СРСР було так. Прийшов на завод, фабрику, будь-який виробничий підрозділ молодий фахівець. І дуже скоро з’ясовується, що від такого «фахівця» більше шкоди виробництву, ніж користі. І чомусь, а в цьому я переконався особисто, такий «фахівець» стає або сексотом КДБ, або партійним, комсомольським, профспілковим функціонером. Ця особа починає дуже швидко розуміти, що вона, а не дійсно людина з руками і головою, є так званим «рєшалою». Нездара до праці стає особою, яка може з порядної людини зробити все, що  заманеться.

На жаль, в Україні сьогодні при владі ще надто багато подібної наволочі. І головне те, що саме партійні функціонери пустили до влади бандитів, колишніі, алкозалежні, наперсточники, картярі стають власниками компаній, президентами держави???

Причому цікаво те, що їх на пост президента коронує збіговисько злочинців. Мені можуть заперечити: ніхто їх не призначав, а їх вибрали люди. На жаль, люди не вибирають, залежні від «влади», вони просто використовуються «владою», як слухняна біомаса, електорат для створення фарсу під назвою вибори. 

Люди розумні не в змозі опанувати ситуацію, що склалася в державі. Вже давно  неможливо знайти фахового електрика, сантехніка, слюсаря, верстатника. В державі їх просто нікому вчити. Створено систему створення біороботів, які за їжу і пару штанів будуть працювати, як роботи, і не повинні думати. В випадку з «Вікторією» сталося все складніше. Фахівці відмовилися виконувати забаганки тих, хто давав «тупі вказівки», ці люди відомі, їх названо в репортажах. Біороботи з «кривими руками», не думаючи і не вміючи, щось зробили. Це «щось» не працювало. Виділені кошти розділили. І почали заробляти на людях, ба більше — на дітях.

Ситуація нестандартна і, на жаль на сьогодні актуальна для нашого суспільства.

«Канкретні пацани» ділять гроші, бездарні шабашники щось роблять за копійки, а влада, якій «канкретні пацани» відвалили відкат, просто закриває очі й робить винними  козликів відпущення. Сьогодні в Україні  так майже всюди.

Робити висновки не буду. Навіщо? Це не глибоке дослідження журналіста. Просто розумієш, що ситуація, яка склалася на ринку безпеки і будівництва, далека від розумної державної  політики і задовольняє інтереси «рєшал»,  які оголосили себе як  влада»

З повагою, вибачаюсь за  сленг. Така мова буде зрозуміла «канкретним пацанам». На нормальній мові особи, «вершителі долі інших», розмовляють погано і погано розуміють.

З повагою до людей честі. Земля пухом загиблим.

Леонід Євмєньєв
незалежний журналіст, член НСЖУ

 

Розсилка новин