Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Здоров'я

Відеоекологія і профілактика професійних захворювань

Тези

1. Вплив гомогенізованого виробничого середовища на здоров’я працівника

2. Оточуюче середовище в лікувальних закладах — на що звернути увагу

3. Вплив дизайну, кольору та брендування одягу на психічний стан медпрацівників і пацієнтів

4. Як уникнути професійних захворювань

Термін відеоекологія наприкінці минулого століття запропонував російський фізіолог, дійсний член Міжнародної академії наук Василь Філін (далі — вчений), який став родоначальником науки відеоекології1, що вивчає роль візуального середовища в житті людини. Теоретичною основою відеоекології стала концепція автоматії саккад. Саккадою, що в перекладі з французької означає «поштовх», називається швидкий рух ока, який відбувається мимоволі, тобто в автоматичному режимі. Очі безперервно сканують видимий навколишній простір, роблячи приблизно 2 саккади в секунду. Після кожної саккади око фіксує зоровий елемент і в мозок надходить інформація про побачене: саккада — елемент — фіксація. При створенні людиною штучного середовища, зокрема й виробничого, необхідно враховувати, поряд з іншими вимогами, насиченість середовища видимими елементами. На жаль, ці вимоги часто порушуються, в результаті чого в більшості випадків створюється протиприродне візуальне середовище, зокрема, гомогенні та агресивні видимі поля. А в агресивному і гомогенному візуальних середовищах механізми зору не можуть повноцінно працювати.

Після чергової саккади в мозок не надходить інформація про зміну зорового елемента, що неминуче викликає у людини дискомфорт: дія ока відбулася, а підтвердження дії немає. В. Філін порівнює це з ситуацією, начебто людина зробила крок, а нога не відчула землі, що призводить людину до збентеження і може вплинути на психічний стан і стан здоров’я загалом. Все, що людина бачить навколо себе називається візуальним середовищем.

Видиме поле, на якому або взагалі відсутні видимі елементи, або їх число різко знижено — це гомогенне поле. Прикладами гомогенних полів у виробничих приміщеннях можуть бути гладкі двері, стіни, шафи, поверхні обладнання.

Видиме поле, на якому рівномірно розташовано безліч однакових елементів — це агресивне поле.

В одному з інтерв’ю В. Філін звертає увагу на все більшу гомогенізацію виробничого середовища за рахунок зростання розмірів будівельних плит і площин скла, та зважаючи на підбір кольорової гами.

Приклад гомогенізованого середовища

В електронній промисловості, приладобудуванні стіни, халати, шапочки білі, а столи, інструменти — світло-сірі. Люди виконують операції на конвеєрі автоматично, майже не дивлячись. Зорова сенсорна система не може повноцінно працював. Тож після такого робочого дня люди повертаються додому з головним болем.

Вчений запропонував в такій ситуації:

  • яскраво розфарбувати всі поверхні у виробничому приміщенні;
  • зробити різнокольоровими халати і шапочки;
  • для тих, хто працює на конвеєрі, безперервно транслювати відео з приємними для ока пейзажами та неголосною музикою. Відео, навіть якщо людина спеціально не фіксує увагу на екрані, допоможе розслабитися і заспокоїтися

Вчений доводить, що:

  • на кожному підприємстві обов’язково мають бути кімнати психологічного розвантаження;
  • у службових приміщеннях слід мати значне різноманіття зорових елементів (вазочки, квіткові горщики, якісь особисті речі тощо) і періодично робити перестановку меблів та перевішувати картини.

Вищевикладена інформація наводить на думку, що втому на роботі і навіть профзахворювання викликають не лише визначені стандартами шкідливі виробничі фактори, але й вплив на властивість окорухового апарату здійснювати швидкі рухи очей в певному ритмі, зважаючи на перебування в агресивному та гомогенному візуальних виробничих середовищах.

Необхідно звернути увагу на візуальне середовище в медичних закладах. У минулому в інтер’єрі лікарень домінував білий колір, його ж обирали для медичного одягу, постільної білизни і навіть для піжам пацієнтів. У 60-х роках минулого століття прийшло усвідомлення того, що велика кількість білого кольору в лікарнях збільшує навантаження на очі. В операційній білий колір відбиває світло від ламп. Зауважу, що однотонність у лікарні створює не сам по собі білий колір, а й будь-який інший, якщо він домінує у візуальному середовищі. Лікарні в США першими почали експериментувати з кольорами медичного одягу. Синій і зелений були обрані тому, що зменшують навантаження на нервову систему, заспокоюють, знімають зорову напругу. Зараз у багатьох європейських країнах лікарі носять синій або зелений медичний одяг, а середній та молодший медичний персонал — білий2.

Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України опублікував вимоги державних стандартів до засобів індивідуального захисту, які використовують медичні працівники3.

Щодо вимог до кольорової гами зазначено лише, що «Халат має бути світлого кольору, щоб легше можна було ідентифікувати забруднення». Через таку відсутність конкретики сучасний ринок пропонує велике розмаїття фасонів і кольорів медичного одягу. Це начебто й добре, тим паче відповідно до рекомендацій відеоекологів, про які йшлося вище. Але не все так однозначно.

Стандартизація кольорів

Вважаю, що для запобігання профзахворюванням важливо керуватися не лише особистим смаком працівника чи локальними вимогами медичного закладу. На основі наукових досліджень має бути стандартизовано найбільш оптимальні кольори медичного одягу та візуального середовища.

Тим паче, що дослідження впливу кольору на настрій та психіку людини вже проводилися, і результати цих досліджень є загальновідомими4.

Приклад впливу кольорів

  • червоний колір викликає впевненість;
  • помаранчевий — заряджає енергією і бадьорістю;
  • зелений і синій — заспокоюють;
  • жовтий — активізує роботу головного мозку;
  • коричневий і чорний — допомагають зосередитися;
  • білий — асоціюється з чистотою.

Дизайн та колір залежно від специалізації

Доцільно розробити різні варіанти дизайну та кольору медичного одягу для лікарів різних спеціалізацій. У Ізраїлі у відділеннях швидкої допомоги або дитячому переважає рожевий колір. Його обрали тому, що він виглядає менш загрозливим і не робить лікарню монохромною. Існує думка, що косметолог, масажист, педіатр можуть сміливо обирати для себе уніформу з принтами, тоді як кардіологу, хірургу, невропатологу варто віддати перевагу більш стриманим однотонним забарвленням — це підкреслить серйозність та компетентність лікаря.

Брендування 

Сьогодні популярне брендування медичного одягу — вишивка з логотипом клініки, навчального закладу, символом спеціалізації лікаря на халаті або костюмі. Вважаю, що брендування корпоративного одягу медиків і його певна кольорова гама «за спеціалізацією» зроблять обмін необхідною інформацією швидшим та ефективнішим, що позитивно вплине на психічний стан як медпрацівників, так і пацієнтів. Зір одразу зможе «розпізнати» необхідного спеціаліста.

Дизайн інтер’єру медичного закладу та одягу мають бути розроблені на науковій основі, щоб вони «лікували», а не викликали професійні захворювання.

1 http://www.videoecology.com/

2 https://news.ua/health/pochemu-medicinskaya-odezhda-u-izrailskix-vrachej-sinyaya-a-u-medsester-belaya-ili-rozovaya/

3 https://phc.org.ua/news/zasobi-individualnogo-zakhistu-dlya-medichnikh-pracivnikiv

4 https://u-forma.ru/articles?journal_blog_post_id=33

Ольга Бутиліна, експерт з охорони праці

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»

Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!



Розсилка новин